Важливо усвідомити, що найдорожча людина у твоєму житті — ти! Тож проявляти та реалізовувати власні потреби через чітке "ні" — це в першу чергу твоя відповідальність.
Тримай кілька порад для впевненого старту →
Часто образливі компліменти роблять люди, які мають занижену самооцінку, є невпевненими в собі, або не вважають власні досягнення цінними. Приниження інших в компліментах є для них способом впоратися із заздрістю, роздратуванням та відчуттям, ніби всі навколо кращі за них.
Справжні психологи/-ні НЕ мають права розказувати те, хто саме є їхніми клієнтами/-ками та чим вони з ними діляться.
Якщо "психолог/-иня" хвалиться, що до нього/неї звертаються відомі блогери/-ки, або переказує їхні історії — це червоний прапорець.
Для більшості людей займенники здаються не важливими.
Але для тих, хто не вписується у жорсткі рамки бінарної системи, або для трансгендерних людей, ці слова - питання базової поваги та безпеки.
Коли ми використовуємо займенники, які людина для себе обрала - ми показуємо що бачимо її, приймаємо і поважаємо.
Вигорання - це не просто втома чи лінь.
Це сильний і тривалий стан виснаження.
Тайм-менеджмент допомагає дещо організувати твій хаос і дати структуру. Це не інструмент, щоб змусити себе робити щось, а більше рука допомоги, щоб ти міг/могла отримати контроль над часом і своєю енергією.
Твій план завжди має працювати на тебе, а не ти на нього.
Спробуй:
Коли ти вже визначився/-лася зі своїм найбільшим страхом, знайди п'ять фактів, які підтверджують його реальність.
Потім знайди п'ять фактів, які спростовують твій страх.
Наприклад: ти боїшся, що партнер/-ка тебе покине, тому що поводить себе відсторонено - що на це вказує? А тепер знайди факти, чому не покине - що на це вказує?
Маніпулятори/-ки часто намацують найболючіші точки. І тиснуть, щоб отримати увагу. Але нічого не віддають взамін. Найчастіше в цю пастку потрапляють люди з травматичним досвідом.
У цій темі все нуу дуже індивідуально та різноманітно. Головне — керуватись відчуттями комфорту, безпеки та задоволення. Дати собі дозвіл досліджувати власні бажання та табу. з повагою та без зайвого засудження ставитися до інших.
Відповідальність за себе — завжди на тобі. Психолог/-иня не дає порад чи шляхів вирішення проблем у твоєму житті. Також терапевт/-ка не може нав’язувати своє бачення, а працює тільки з гіпотезами.
Ти ж краще себе знаєш, правда?
Зосереджуючись на тілесних відчуттях, ми розслабляємося після пережитого стресу.
Під час прогулянки, спробуй фокусувати увагу на об’єктах довкола: називай їх, визначай їхні запахи, звуки чи смаки. Візьми щось із собою, шукати щось цікаве на смак у парку ідея не дуже🙃
Чим конкретніше ти сформулюєш свій запит, тим легше твоїм близьким буде тобі допомогти.
Проаналізуй свій стан після цього. Чи стало тобі легше?
Таке теж буває, особливо з друзями/подругами дитинства. Через зміну інтересів чи кола спілкування ви починаєте віддалятися. Це абсолютно нормальний процес. І нічого неправильного в ньому немає.
Виділи 10 хвилин на день, наприклад, перед сном. Запиши, що тебе злило чи радувало. Чи лягаєш ти спати засмученим/-ою, бо завтра якась неприємна робота? Потім перечитаєш за тиждень і ох як багато про себе взнаєш!
"Ще мінус 4 кг, і у мене обов’язково вийде полюбити себе", — часто переконуємо себе ми. Але навіть позбувшись їх, нічого не виходить. То що ж означає "прийняти себе"? Приймати себе — значить бути на своєму боці. Це природний, але необхідний егоїзм.
Твоє здоров’я найважливіше. Бережи себе, будь ласка, а наші консультанти/-ки тут, щоб порадити та розрадити.
Усвідомлюй власні потреби та емоції. Аналізуй інформацію, зіставляй факти та мисли критично. Спілкуйся з людьми офлайн і не уникайте можливості діалогу з носіями інших поглядів чи вподобань.
Апатія до життя та уникання живого спілкування — є очевидними ознаками депресії.
Якщо ти помічаєш у себе ці симптоми, треба обов’язково звертатись до спеціалістів/-ок у сфері ментального здоров’я.
До речі, безкоштовні онлайн-консультації від кваліфікованих консультантів/-ок ти можеш отримати у нашому чат-боті.
Воно про те, що ти сам/сама проявляєш ініціативу в емоційному контакті. Турбуєшся про партнера/-ку і так само відверто розповідаєш, що відчуваєш. Ділись емоціями — бо ж як ти хочеш порозуміння, якщо сам/сама не можеш сказати, що тобі болить?
1. Склади план дій.
2. Визнач дедлайн.
3. Слухай себе і не працюй більше, ніж можеш.
4. Розкажи близьким про свої плани. Підтримка важлива.
Це живий діалог, а не клішейні відповіді. Саме він дає відчуття глибинного розуміння й довіри.
Визнач свої потреби та слідуй їм.
У тебе все вийде!
Тобі потрібні сили, окей?
Схоже, тебе не все влаштовує в собі та в тому, що зараз робиш/маєш.
Якщо ти аб’юзер/-ка, то намагання інших захистити свої межі викликає у тебе образу та роздратування.
Виписуй те, що відбулось, по схемі:"Ситуація" → "Емоція, яку я відчув/-ла → "Чи була такою ж моя реакція у схожих ситуаціях у дитинстві?" → "Чи реагував/-ла, або досі реагує так хтось з моїх батьків у подібних ситуаціях?". Прослідкуй, де закінчуються закладені патерни і де починаєшся власне ти.
Тому, що у свій час вони отримали свої "вірусні алгоритми".
Адже люди із синдром відмінника/-ці часто мають гарну репутацію. На них завжди можна покластися, бо вони відповідально ставляться до будь-якої діяльності.
Однак за цим приховуються:
Часто, через такі неправильні настанови, ми починаємо блокувати свої емоції. Це створює багато проблем для нас у дорослому віці. Постійне придушення емоцій, з часом, може проявлятися у вигляді істерик, або ставати причинами депресій.
Гендерні стереотипи, ще з дитинства, забирають у нас можливість реалізувати свій потенціал, бути щирими з собою та відмовлятися від того, що нам не підходить.
Заземляйся — спробуй відчути себе "тут і зараз":
Люди можуть використовувати майндфулнес, замість того, щоб розв’язувати проблеми та турбуватися про майбутнє, або, як "втечу" від болючих спогадів, емоцій.
Тобто, коли до тебе ставляться не як до живої людини, а як до предмета, яким можна володіти, робити з ним якісь дії, до якого можна застосовувати силу.
Удай із себе друга/подругу, запитай котра година, відволічи увагу, прояви креативність.
Коли людина із безпечною прив’язаністю дорослішає, вона легко будує стосунки, знаходить друзів/подруг, закохується.
У людини з тривожною прив’язаністю виникає емоційна залежність від партнера/-ки. Тому вони можуть телефонувати йому/їй ледь не щогодини, перевіряючи, чи все гаразд.
Говори з батьками про все, що тебе турбує щоразу, коли відчуваєш несправедливість, або ревнощі. Поясни, що їхні вчинки/слова/реакції роблять тобі боляче. Батьки не читають твоїх думок, і можуть навіть не усвідомлювати, що тебе щось турбує.
Висока самооцінка = впевненість у собі
Люди з низькою/високою самооцінкою — можуть, часом, почуватися невпевненими у собі за певних обставин. Тому порівнювати (поєднувати) пов’язувати самооцінку з упевненістю в собі, або її відсутністю — не варто.
Але часто саме сором сигналізує нам, що щось відбувається дійсно неадекватне та навіть небезпечне для твоєї психіки.
Обери індивідуальну роботу з психологом/-инею, щоб пропрацювати отримані психологічні травми.
Ні, не завжди. Часто люди травмують ті частини тіла, які легко приховати за допомогою одягу. Таким чином, вони не намагаються привернути увагу, злякати, або маніпулювати близькими.
1. Дозволь собі робити помилки, усвідомлюючи, що — це частина твого життя.
2. Прийми той факт, що помилки — це завжди зона росту й додаткова можливість!
3. Не висміюй помилки інших.
4. Не проводь паралель між помилкою та своєю самооцінкою. Почуття власної цінності та значущості не повинно базуватися на тому, що тобі вдалося, а що — ні.
Візьми аркуш паперу та склади перелік якостей, які тобі подобаються в собі.
Спробуй спостерігати за власними відчуттями в ситуаціях, коли тобі дійсно комфортно: коли смієшся над жартами інших, гуляєш наодинці з улюбленою піснею в навушниках, граєшся зі своїм котом чи собакою.
Дати керувати твоїм життям іншим, чи взяти контроль у свої руки? Що обираєш?
Просто спробуй. Влаштуй собі побачення з собою: піти в кіно/улюблену кав’ярню, прогуляйся містом, покатайся на велосипеді.
Більшість слів/реакцій/вчинків інших людей (а то і всі) не мають до тебе особисто ніякого відношення. Не варто на них гостро реагувати.
Презентуючи себе світу орієнтуйся лише на внутрішні відчуття, а не на думку більшості чи моду. Спроби виразити себе у сфері, яка не до душі — виглядатимуть штучно, і закінчаться фіаско.
! Не бійся чітко сказати "ні".
! Розкажи про заплановану зустріч з незнайомою людиною рідним та друзям, домовся про план дій на випадок, якщо щось піде не так.
! Постарайся не знаходитись з такою людиною в малолюдних місцях, не йди з нею додому, не вживай спільно алкоголь, наркотики чи інші речовини, що можуть вплинути на ясність твоєї свідомості.
1. Пропонуй допомогу, але не нав’язуй, щоб твоє втручання не нашкодило чи не викликало у людини відчуття провини.
2. Не стався до людини як до безпорадної (за виключенням осіб в стані депресії, недієздатних осіб, непритомних людей).
Уміння слухати й розуміти своє тіло дуже корисне. Щоранку перед дзеркалом запитуй себе "що я відчуваю?", "чого хоче моє тіло?", "чого я потребую зараз найбільше?" З часом ти все краще будеш розуміти свої потреби й ефективніше відслідковуватимеш відчуття втоми, ліні та багато інших.
Першим кроком до розв’язання проблеми є її усвідомлення. Йдеться про розуміння того, що твої батьки надмірно тебе опікують (контролюють) і продовжують ставитися до тебе, як до маленької дитини.
Навіть надмірну сором'язливість можна подолати.
Кожна людина в певному сенсі чимось поступається іншій.
Не засмучуйся — існує чимало речей, які ти робиш краще за інших!
Якщо все навколо здається сірим і буденним, то може проблема не у стосунках? Запитай себе, чи є у твоєму житті справа, яка тебе надихає? Може ти просто перестав/-ла розвиватися? Спробуй урізноманітнити свої будні й проблема зникне!
Запам’ятай: для ефективних змін домінуючою мотивацією має бути саме внутрішня мотивація!
Не забороняй собі тут помріяти над різними варіантами — ніколи не знаєш, де тобі може пощастити.
Якщо зараз ти почуваєшся розбитим/-ою, після серйозних життєвих потрясінь — просто дай собі можливість перепочити.
Коли розповсюджують твої фото та відео, зламують твої акаунти, створюють фейкові від твого імені — це незаконно!
Це знижений емоційний стан (нетиповий для тебе):
Ти стаєш песимістом/-ою, у тебе відсутні сили, є апатія, поганий сон та апетит, відчуття тривоги, суїцидальні думки протягом як мінімум 2 тижнів.
Чітко встановлюй особисті межі у відносинах з людиною, яка схильна до вотебаутизму. Якщо твої кордони переступають знову і знову, нагадуй, що для тебе вотебаутизм у спілкуванні неприпустимий.
Якщо займатися спортом 30 хв на день пʼять днів на тиждень, то можна знизити рівень стресу на 70%. А люди, які регулярно приділяють час фізичній активності, мають набагато нижчий ризик депресії.
У житті інколи зустрічаються люди, які активно та інколи агресивно захищають свої межі. Вони не завжди будуть пояснювати, що ж саме відбувається.
Якщо ти не відчуваєш кордонів інших людей, то така поведінка може завдати тобі багато болю та зіпсувати ваші стосунки.
Знову дивишся відео в тік-тоці другу годину, не помітивши цього? Визнач допустимий екранний час для своїх соцмереж. Це дуже впливає на твою зосередженість та продуктивність протягом дня.
Мабуть, тобі хочеться вірити у те, що бажана для тебе людина все-таки покохає тебе. Сумна правда в тому, що зазвичай такі спроби завершуються невдачею та розчаруванням.
Не поспішай заводити нові відносини. Це може здатися хорошою ідеєю, щоб витіснити старі почуття. Та чи справедливе таке ставлення до нового/-ї партнера/-ки? Спробуй спочатку заспокоїтися й знайти свою внутрішню рівновагу.
Не відчувати ніяких емоцій та переживань під час розлучення батьків не є чимось дивним чи неправильним. Головне бути чесним/-ою з самим/-ою собою.
Зрештою, і в цій ситуації можна спробувати знайти позитивні моменти. Розлучення батьків може полегшити психологічну атмосферу вдома, особливо якщо вони часто сварилися та з’ясовували стосунки.
Сумна новина у тому, що ми не завжди можемо вплинути на інших людей, навіть якщо це наші батьки. Але є і хороша новина, адже існує твоя зона відповідальності — це твої власні поведінка, мислення та емоції.
Імовірність, що ти зможеш самостійно видряпатись з депресивного епізоду дуже мала:
По-друге, існує ендогенна депресія, яка виникає через збій біохімії мозку, навіть коли в житті все окей. І тут нічогісінько не зробиш без допомоги спеціаліста/-ки.
Хтось скаже: "Ти успішний/-а в спорті, бо тобі не вдається математика!" Або: "Ти захоплюєшся малюванням, бо в тебе не складається особисте життя!"
"Ой-ой, — скажуть вони, — це компенсація!"
Буває і так. Але можливо зараз спортивні досягнення для тебе важливіші за академічні, а творча реалізація більш цінна, ніж романтичні стосунки.
Здоровий сон сприяє розвитку лобної кори головного мозку. Це та частина нервової системи, яка відповідає за раціональне мислення та самосвідомість. Отже, достатня кількість сну буквально допомагає тобі дорослішати як особистість.
Якщо ти вже вийшов/-ла з дому, а думки все одно крутяться в голові, спробуй не піддаватися їм, наскільки це можливо. Подихай, відчуй свої стопи, опору під ногами. А коли повернешся додому і зʼясуєш, що насправді все гаразд, зафіксуй увагу на цьому позитивному досвіді.
Сумна правда в тому, що скільки б ми не тікали від реальних проблем, це їх не вирішить (а можливо, навіть поглибить). Ти можеш мріяти про ідеальних друзів/подруг і дивитися фільми про справжню дружбу. Однак, це навряд чи допоможе тобі налагодити стосунки з однолітками, якщо ти не докладеш для цього реальних зусиль.
Труднощі з прибиранням удома, плануванням справ, постійні запізнення — необов'язково = СДУГ. Багато людей підозрюють його в себе через ці ознаки, але на них також впливають якість сну, можливий депресивний або апатичний стан, проблеми зі здоров'ям, або просто відсутність навичок організації свого життя.
Деякі ЗПСШ можуть передаватися від матері до дитини під час народження або через вживання інʼєкційних наркотиків. Тому контрацепція — маст хев!
Відмова від своїх потреб і бажань, рано чи пізно викличе роздратування, тривогу і навіть депресивність.
Адже дуже зручно мати поруч людину, яка все пробачить і завжди допоможе.
Якщо людина усвідомить токсичність своєї поведінки, вона може змінитися? Звичайно! Але для цього потрібне сильне бажання.
Ми не можемо змінити інших, якщо вони цього не хочуть. Ми не їх психотерапевти/-ки (але в терапії зміни теж неможливі, якщо людина не вмотивована).
4. Ти…закохався/-лася. Так, це теж трапляється! У тебе можуть спалахнути сильні почуття до іншого/іншої. І це не означає, що твої нинішні стосунки були погані.
5. Моногамні взаємини — не для тебе. Ти відчуваєш романтичний потяг до кількох людей одночасно і не проти поліаморних стосунків (з більш ніж однією людиною).
Ховаючи свою зовнішність за фотошопом та фільтрами, ми знищуємо свою індивідуальність. Створюємо штучні образи, які притягують увагу, дарують популярність, але віддаляють нас одне від одного. У це складно повірити, але більшість людей мають такі самі переживання.
Замість: "Стільки можна телефонувати, коли я з друзями/подругами?!"
Опиши ситуацію через призму своїх почуттів та емоцій: "Коли ви часто телефонуєте, мені стає соромно перед друзями/подругами. Може домовимось, що я сам/сама телефонуватиму вам через певний час, щоб ви не хвилювалися".
Ще один спосіб краще зрозуміти себе!
Записуй протягом дня ситуації, які викликали в тебе переживання, фізичний дискомфорт, або збудження. А ввечері проаналізуй, які емоції супроводжували ту чи іншу ситуацію.
Роберт Стернберг також виділяє такі види любові:
Погугли, щоб дізнатися, який вид любові у вас з партнером/-кою.
Можливо, тобі довелося пережити болючий досвід у попередніх стосунках. Або ж ти маєш труднощі у соціальній взаємодії з іншими людьми. Тоді фантазії про сюжетних героїв/-нь можуть виявитися для тебе найлегшим способом задовольнити потребу емоційної близькості.
