Відсутність сенсу життя або неможливість його реалізувати може породжувати апатію, депресію, втрату інтересу до існування.
Психологічну: у чат-боті психологічної підтримки, подкастах, навчальних інста-блогах.
Юридичну: у правозахисників/-ць, поліції.
Розлад може початись з депресивного або маніакального епізоду , що проявляються циклічно з року в рік — наприклад, депресії взимку/восени, а манії навесні/влітку.
Після фрази: "А ти на себе подивись!" реальне обговорення проблеми відходить на другий план. Починається гра в "Хто з нас гірший", і ви старанно перекидаєте відповідальність одне на одного за труднощі у ваших стосунках.
Згідно з Гері Чепменом це: подарунки, допомога, спільне проведення часу, фізичний контакт і слова (компліменти чи теплі фрази).
Можливо, твої способи сказати "я тебе люблю" відрізняються від тих, до яких усі звикли.
Коли ти займаєшся спортом, мозок сприймає це як стрес. Для його подолання у тілі виділяється мікс ендорфінів, дофаміну та адреналіну. Ці хімічні речовини підіймають тобі настрій та відповідають за стан "feeling good".
Вони не можуть відчувати, коли тобі окей вислухати/допомогти/бути поруч, а коли б ти не хотів/-ла цього.
Часто захисною реакцію в таких ситуаціях може бути "зникання" на якийсь час, відсторонення в спілкуванні. Для іншої сторони це неприємно та незрозуміло.
Ділись думками, ідеями та історіями з іншими. Показуй свою справжню особистість, розвивай її, досліджуй. Тобі може бути страшно, здатися нецікавим/-ою або смішним/-ою для інших. Однак точно знайдуться ті, хто тебе зрозуміють.
Розрив стосунків викликає неприємні емоції. Але якщо вони відсутні — це теж нормально. У тебе немає "обов’язку" страждати. Важливо розуміти: ти дійсно нічого не відчуваєш (окрім правильності прийнятого рішення) чи придушуєш емоції.
На неї сильно впливає нестабільний гормональний фон, адже твій організм стрімко розвивається. Хвилі настрою коливаються, а конфлікти та невдачі відчуваються дуже гостро, інколи трагічно.
"Мені не вдається шкільне навчання — зате батьки купують мені дорогий одяг і техніку". Сумнівний спосіб, адже в глибині душі ти знаєш, що ці покупки — не твоя заслуга.
"Мені не вдається шкільне навчання, але я класно малюю, беру замовлення на арти, заробив/-ла гроші й купив/-ла собі брендову річ чи крутий планшет", — це зовсім інша справа!
Порушення сну вважається одним із симптомів депресії. Однак, це може працювати й у зворотному напрямку: часто саме безсоння є причиною депресивної симптоматики та підвищеної тривожності.
Багато побутових справ ми робимо автоматично, не задумуючись. Тому нам може здаватися, що ми могли щось забути/не зробити.
Щоб усвідомлювати момент автоматичної дії, озвучуй її. Наприклад, після закриття дверей скажи вголос: "Я закрив/-ла двері".
При здоровому ескапізмі вигадані світи не замінюють реальність, а лише допомагають на якийсь час переключити увагу.
А нездоровий ескапізм — це коли хочеться постійно втікати від реальності, а повернення до справжнього життя викликає сильну тривогу.
Тіло не обхитриш — воно пройшло тисячі років еволюції, і навчилося пристосовуватися до будь-яких умов. Знову 3 дні лише на овочах? Не проблема — організм сповільнює метаболізм, і ти починаєш думати лише про їжу. Це не відсутність сили волі, а здорова реакція організму.
Ця ознака притаманна багатьом, але має певні відмінності у людей зі СДУГ.
Якщо у дівчини вже є менструація (а отже овуляція), вона може завагітніти.
Неправда! Все залежить від еластичності мембрани, яка огортає стінки піхви. Тож відсутність кровотечі не означає, що дівчина була "не цнотлива".
Коли постійно думаєш про те, як догодити іншим, то забуваєш про себе. Починаєш вважати, що не гідний/-а щастя, успіху.
Роль "зручної людини" забирає багато енергії. А коли вона з'являється, ти знову не можеш відмовити комусь із новим проханням.
Співзалежні люди можуть прагнути отримати бажане шляхом маніпуляцій.
Наприклад, фраза: "Роби, як хочеш, — звучить норм, але ти можеш відчувати (і знати з досвіду) що це матиме наслідки.
Як не перевіряти свої фото 10 разів перед публікацією, якщо знаєш, що їх будуть оцінювати? Стривай, а чи дійсно ці вподобайки та коментарі адресовані тобі, а не тому штучному образу, який ти створив/-ла для підписників/-иць?
Замість: "Ти береш мої речі без дозволу! Не роби цього, а то отримаєш!"
Бажано: "Я помічаю, що мої речі використовуються без дозволу, мені це неприємно. Питай дозволу наступного разу, для мене це важливо".
Знайди комфортне та безпечне для себе місце. Уявляй різні ситуації та відстежуй, що ти відчуваєш (прискорюється серцебиття, захоплює подих, чи відчувається прилив тепла в животі). Спробуй провести паралелі між тим, яка це може емоція та тим, в яких ситуаціях вона проявляється.
За теорією Роберта Стернберга це:
Психолог вважає, що якщо хоча б один із компонентів відсутній — стосунки мають менше шансів бути успішними.
!Обережно — такі переконання можуть виявитися "троянським конем", в якому ховається страх формувати стосунки зі справжніми людьми та водночас сильна потреба в них.
Слатшеймінг — це форма сексизму (дискримінація за ознакою статі), але вчиняють його не тільки чоловіки/хлопці, а й жінки/дівчата. Кривдникам/-цям легко закріпитися у своїх переконаннях, маніпулюючи питаннями "моралі".
Як і будь-яка дискримінація, слатшеймінг легко набуває серйозних масштабів та має свої негативні наслідки.
Важливо усвідомити, що найдорожча людина у твоєму житті — ти! Тож проявляти та реалізовувати власні потреби через чітке "ні" — це в першу чергу твоя відповідальність.
Тримай кілька порад для впевненого старту →
Часто образливі компліменти роблять люди, які мають занижену самооцінку, є невпевненими в собі, або не вважають власні досягнення цінними. Приниження інших в компліментах є для них способом впоратися із заздрістю, роздратуванням та відчуттям, ніби всі навколо кращі за них.
Справжні психологи/-ні НЕ мають права розказувати те, хто саме є їхніми клієнтами/-ками та чим вони з ними діляться.
Якщо "психолог/-иня" хвалиться, що до нього/неї звертаються відомі блогери/-ки, або переказує їхні історії — це червоний прапорець.
Для більшості людей займенники здаються не важливими.
Але для тих, хто не вписується у жорсткі рамки бінарної системи, або для трансгендерних людей, ці слова - питання базової поваги та безпеки.
Коли ми використовуємо займенники, які людина для себе обрала - ми показуємо що бачимо її, приймаємо і поважаємо.
Вигорання - це не просто втома чи лінь.
Це сильний і тривалий стан виснаження.
Тайм-менеджмент допомагає дещо організувати твій хаос і дати структуру. Це не інструмент, щоб змусити себе робити щось, а більше рука допомоги, щоб ти міг/могла отримати контроль над часом і своєю енергією.
Твій план завжди має працювати на тебе, а не ти на нього.
Спробуй:
Коли ти вже визначився/-лася зі своїм найбільшим страхом, знайди п'ять фактів, які підтверджують його реальність.
Потім знайди п'ять фактів, які спростовують твій страх.
Наприклад: ти боїшся, що партнер/-ка тебе покине, тому що поводить себе відсторонено - що на це вказує? А тепер знайди факти, чому не покине - що на це вказує?
Це лікар/-ка з медичною освітою. Тобто ця людина навчалась у медичному університеті й працює із психікою саме з біологічної точки зору, лікує:
Перфекціонізм — суттєва перешкода мотивації. Коли є внутрішня вимога «або ідеально, або ніяк», психіка радше обере «ніяк». У такі моменти важливо дозволити зробити собі «так, як вийде зараз», дозволити помилитися, повернутися та доробити пізніше. Й це зовсім не про поразку, а про нормальний процес.
Маніпулятори/-ки часто намацують найболючіші точки. І тиснуть, щоб отримати увагу. Але нічого не віддають взамін. Найчастіше в цю пастку потрапляють люди з травматичним досвідом.
У цій темі все нуу дуже індивідуально та різноманітно. Головне — керуватись відчуттями комфорту, безпеки та задоволення. Дати собі дозвіл досліджувати власні бажання та табу. з повагою та без зайвого засудження ставитися до інших.
Відповідальність за себе — завжди на тобі. Психолог/-иня не дає порад чи шляхів вирішення проблем у твоєму житті. Також терапевт/-ка не може нав’язувати своє бачення, а працює тільки з гіпотезами.
Ти ж краще себе знаєш, правда?
Зосереджуючись на тілесних відчуттях, ми розслабляємося після пережитого стресу.
Під час прогулянки, спробуй фокусувати увагу на об’єктах довкола: називай їх, визначай їхні запахи, звуки чи смаки. Візьми щось із собою, шукати щось цікаве на смак у парку ідея не дуже🙃
Чим конкретніше ти сформулюєш свій запит, тим легше твоїм близьким буде тобі допомогти.
Проаналізуй свій стан після цього. Чи стало тобі легше?
Таке теж буває, особливо з друзями/подругами дитинства. Через зміну інтересів чи кола спілкування ви починаєте віддалятися. Це абсолютно нормальний процес. І нічого неправильного в ньому немає.
Виділи 10 хвилин на день, наприклад, перед сном. Запиши, що тебе злило чи радувало. Чи лягаєш ти спати засмученим/-ою, бо завтра якась неприємна робота? Потім перечитаєш за тиждень і ох як багато про себе взнаєш!
"Ще мінус 4 кг, і у мене обов’язково вийде полюбити себе", — часто переконуємо себе ми. Але навіть позбувшись їх, нічого не виходить. То що ж означає "прийняти себе"? Приймати себе — значить бути на своєму боці. Це природний, але необхідний егоїзм.
Твоє здоров’я найважливіше. Бережи себе, будь ласка, а наші консультанти/-ки тут, щоб порадити та розрадити.
Усвідомлюй власні потреби та емоції. Аналізуй інформацію, зіставляй факти та мисли критично. Спілкуйся з людьми офлайн і не уникайте можливості діалогу з носіями інших поглядів чи вподобань.
Апатія до життя та уникання живого спілкування — є очевидними ознаками депресії.
Якщо ти помічаєш у себе ці симптоми, треба обов’язково звертатись до спеціалістів/-ок у сфері ментального здоров’я.
До речі, безкоштовні онлайн-консультації від кваліфікованих консультантів/-ок ти можеш отримати у нашому чат-боті.
Воно про те, що ти сам/сама проявляєш ініціативу в емоційному контакті. Турбуєшся про партнера/-ку і так само відверто розповідаєш, що відчуваєш. Ділись емоціями — бо ж як ти хочеш порозуміння, якщо сам/сама не можеш сказати, що тобі болить?
1. Склади план дій.
2. Визнач дедлайн.
3. Слухай себе і не працюй більше, ніж можеш.
4. Розкажи близьким про свої плани. Підтримка важлива.
Це живий діалог, а не клішейні відповіді. Саме він дає відчуття глибинного розуміння й довіри.
Визнач свої потреби та слідуй їм.
У тебе все вийде!
Тобі потрібні сили, окей?
Схоже, тебе не все влаштовує в собі та в тому, що зараз робиш/маєш.
Якщо ти аб’юзер/-ка, то намагання інших захистити свої межі викликає у тебе образу та роздратування.
Виписуй те, що відбулось, по схемі:"Ситуація" → "Емоція, яку я відчув/-ла → "Чи була такою ж моя реакція у схожих ситуаціях у дитинстві?" → "Чи реагував/-ла, або досі реагує так хтось з моїх батьків у подібних ситуаціях?". Прослідкуй, де закінчуються закладені патерни і де починаєшся власне ти.
Тому, що у свій час вони отримали свої "вірусні алгоритми".
Адже люди із синдром відмінника/-ці часто мають гарну репутацію. На них завжди можна покластися, бо вони відповідально ставляться до будь-якої діяльності.
Однак за цим приховуються:
Часто, через такі неправильні настанови, ми починаємо блокувати свої емоції. Це створює багато проблем для нас у дорослому віці. Постійне придушення емоцій, з часом, може проявлятися у вигляді істерик, або ставати причинами депресій.
Гендерні стереотипи, ще з дитинства, забирають у нас можливість реалізувати свій потенціал, бути щирими з собою та відмовлятися від того, що нам не підходить.
Заземляйся — спробуй відчути себе "тут і зараз":
Люди можуть використовувати майндфулнес, замість того, щоб розв’язувати проблеми та турбуватися про майбутнє, або, як "втечу" від болючих спогадів, емоцій.
Тобто, коли до тебе ставляться не як до живої людини, а як до предмета, яким можна володіти, робити з ним якісь дії, до якого можна застосовувати силу.
Удай із себе друга/подругу, запитай котра година, відволічи увагу, прояви креативність.
Коли людина із безпечною прив’язаністю дорослішає, вона легко будує стосунки, знаходить друзів/подруг, закохується.
У людини з тривожною прив’язаністю виникає емоційна залежність від партнера/-ки. Тому вони можуть телефонувати йому/їй ледь не щогодини, перевіряючи, чи все гаразд.
Говори з батьками про все, що тебе турбує щоразу, коли відчуваєш несправедливість, або ревнощі. Поясни, що їхні вчинки/слова/реакції роблять тобі боляче. Батьки не читають твоїх думок, і можуть навіть не усвідомлювати, що тебе щось турбує.
Висока самооцінка = впевненість у собі
Люди з низькою/високою самооцінкою — можуть, часом, почуватися невпевненими у собі за певних обставин. Тому порівнювати (поєднувати) пов’язувати самооцінку з упевненістю в собі, або її відсутністю — не варто.
Але часто саме сором сигналізує нам, що щось відбувається дійсно неадекватне та навіть небезпечне для твоєї психіки.
Обери індивідуальну роботу з психологом/-инею, щоб пропрацювати отримані психологічні травми.
Ні, не завжди. Часто люди травмують ті частини тіла, які легко приховати за допомогою одягу. Таким чином, вони не намагаються привернути увагу, злякати, або маніпулювати близькими.
1. Дозволь собі робити помилки, усвідомлюючи, що — це частина твого життя.
2. Прийми той факт, що помилки — це завжди зона росту й додаткова можливість!
3. Не висміюй помилки інших.
4. Не проводь паралель між помилкою та своєю самооцінкою. Почуття власної цінності та значущості не повинно базуватися на тому, що тобі вдалося, а що — ні.
Візьми аркуш паперу та склади перелік якостей, які тобі подобаються в собі.
Спробуй спостерігати за власними відчуттями в ситуаціях, коли тобі дійсно комфортно: коли смієшся над жартами інших, гуляєш наодинці з улюбленою піснею в навушниках, граєшся зі своїм котом чи собакою.
Дати керувати твоїм життям іншим, чи взяти контроль у свої руки? Що обираєш?
Просто спробуй. Влаштуй собі побачення з собою: піти в кіно/улюблену кав’ярню, прогуляйся містом, покатайся на велосипеді.
Більшість слів/реакцій/вчинків інших людей (а то і всі) не мають до тебе особисто ніякого відношення. Не варто на них гостро реагувати.
Презентуючи себе світу орієнтуйся лише на внутрішні відчуття, а не на думку більшості чи моду. Спроби виразити себе у сфері, яка не до душі — виглядатимуть штучно, і закінчаться фіаско.
! Не бійся чітко сказати "ні".
! Розкажи про заплановану зустріч з незнайомою людиною рідним та друзям, домовся про план дій на випадок, якщо щось піде не так.
! Постарайся не знаходитись з такою людиною в малолюдних місцях, не йди з нею додому, не вживай спільно алкоголь, наркотики чи інші речовини, що можуть вплинути на ясність твоєї свідомості.
1. Пропонуй допомогу, але не нав’язуй, щоб твоє втручання не нашкодило чи не викликало у людини відчуття провини.
2. Не стався до людини як до безпорадної (за виключенням осіб в стані депресії, недієздатних осіб, непритомних людей).
Уміння слухати й розуміти своє тіло дуже корисне. Щоранку перед дзеркалом запитуй себе "що я відчуваю?", "чого хоче моє тіло?", "чого я потребую зараз найбільше?" З часом ти все краще будеш розуміти свої потреби й ефективніше відслідковуватимеш відчуття втоми, ліні та багато інших.
Першим кроком до розв’язання проблеми є її усвідомлення. Йдеться про розуміння того, що твої батьки надмірно тебе опікують (контролюють) і продовжують ставитися до тебе, як до маленької дитини.
Навіть надмірну сором'язливість можна подолати.
Кожна людина в певному сенсі чимось поступається іншій.
Не засмучуйся — існує чимало речей, які ти робиш краще за інших!
Якщо все навколо здається сірим і буденним, то може проблема не у стосунках? Запитай себе, чи є у твоєму житті справа, яка тебе надихає? Може ти просто перестав/-ла розвиватися? Спробуй урізноманітнити свої будні й проблема зникне!
