Синдром рятівника/-ці: чому я беру на себе відповідальність за життя інших?

Це найчастіше — драматичний трикутник Карпмана, де верхівкам кутів відповідають рольові моделі жертви, агресора/-ки та рятівника/-ці.

звикає страждати та жалітися, проте глибоко всередині вона не хоче покращити своє життя та старанно уникає можливості вирішувати проблеми — завжди легше знайти рятівника, який робитиме все за неї.

за рахунок жертви, але часто мають проблеми з самооцінкою і колись самі перебували в ролі жертви (зазнали насильства).

добропорядність, щедрість, альтруїзм. Проте, в нього/неї є прихована мета — підняти самооцінку за рахунок допомоги іншим. 

Уявляєш: тут рятівник/-ця — це неприхований маніпулятор/-ка.

‍

"Я все для вас роблю, а ви невдячні й самі нічого не можете".

• Потреби такої людини ігнорували з дитинства і вона компенсує це гіперопікою до інших. 
• Прагнення домінувати, відчувати себе розумнішим/-шою, досвідченішим/-ою, контролювати.
• Невміння впоратися із сильними емоціями.

Якщо ти рятівник/-ця — ти ризикуєш довести себе до емоційного вигорання, хронічної втоми, депресії.

Якщо рятують тебе — ти  починаєш відчувати себе безпомічним/-ою,  привчаєшся до ролі жертви.

‍

1. Пропонуй допомогу, але не нав’язуй, щоб твоє втручання не нашкодило чи не викликало у людини відчуття провини.

2. Не стався до людини як до безпорадної (за виключенням осіб в стані депресії, недієздатних осіб, непритомних людей).

3. Не вирішуй за когось її/його питання — просто допоможи побачити шляхи для розв’язання проблеми.

4. Не бери на себе повну відповідальність за іншу людину.

5. Не роби того, що суперечить твоїм принципам, цінностям та бажанням.

1. Встанови власні кордони й навчись давати відсіч тим, хто намагається на них зазіхати.

2. Проговори, якої допомоги ти чекаєш: щоб тебе заспокоїли, похвалили, висловили співчуття.

3. Подякуй за турботу, але додай, що саме зараз його/її допомога тобі не потрібна.

4. Припини спілкування, якщо допомогу агресивно нав’язують.

Щоб позбутися проблеми — для початку потрібно її усвідомити та прийняти. 

Зрозумій, чи є в тебе схильність до рятування інших.

• Постійно відчуваєш бажання полегшити чиєсь життя, допомогти людині почуватися краще.
• Часто даєш поради, вважаєш, що краще за інших знаєш, як поводитися в певній ситуації.
• Кидаєшся допомагати навіть попри власні плани чи потреби.
• Часто відчуваєш провину, що робиш для когось недостатньо.

• кожна людина має відповідати сама за себе;
• в кожного/-ї є унікальні думки, потреби й інтереси, а отже і власні проблеми;
• якщо звалювати чужі справи на себе — ти проживатимеш чуже життя;
• якщо ти перестанеш намагатися врятувати весь світ — це не зробить тебе поганою людиною. 

Коли наступного разу відчуєш непоборне бажання допомогти іншим, то спочатку подумай: чи справді є у мене на це ресурс — сили, час, можливості?

Тому, не жертвуй власними інтересами та потребами заради інших.