Здоровий сон сприяє розвитку лобної кори головного мозку. Це та частина нервової системи, яка відповідає за раціональне мислення та самосвідомість. Отже, достатня кількість сну буквально допомагає тобі дорослішати як особистість.
Якщо ти вже вийшов/-ла з дому, а думки все одно крутяться в голові, спробуй не піддаватися їм, наскільки це можливо. Подихай, відчуй свої стопи, опору під ногами. А коли повернешся додому і зʼясуєш, що насправді все гаразд, зафіксуй увагу на цьому позитивному досвіді.
Сумна правда в тому, що скільки б ми не тікали від реальних проблем, це їх не вирішить (а можливо, навіть поглибить). Ти можеш мріяти про ідеальних друзів/подруг і дивитися фільми про справжню дружбу. Однак, це навряд чи допоможе тобі налагодити стосунки з однолітками, якщо ти не докладеш для цього реальних зусиль.
Труднощі з прибиранням удома, плануванням справ, постійні запізнення — необов'язково = СДУГ. Багато людей підозрюють його в себе через ці ознаки, але на них також впливають якість сну, можливий депресивний або апатичний стан, проблеми зі здоров'ям, або просто відсутність навичок організації свого життя.
Деякі ЗПСШ можуть передаватися від матері до дитини під час народження або через вживання інʼєкційних наркотиків. Тому контрацепція — маст хев!
Відмова від своїх потреб і бажань, рано чи пізно викличе роздратування, тривогу і навіть депресивність.
Адже дуже зручно мати поруч людину, яка все пробачить і завжди допоможе.
Якщо людина усвідомить токсичність своєї поведінки, вона може змінитися? Звичайно! Але для цього потрібне сильне бажання.
Ми не можемо змінити інших, якщо вони цього не хочуть. Ми не їх психотерапевти/-ки (але в терапії зміни теж неможливі, якщо людина не вмотивована).
4. Ти…закохався/-лася. Так, це теж трапляється! У тебе можуть спалахнути сильні почуття до іншого/іншої. І це не означає, що твої нинішні стосунки були погані.
5. Моногамні взаємини — не для тебе. Ти відчуваєш романтичний потяг до кількох людей одночасно і не проти поліаморних стосунків (з більш ніж однією людиною).
Ховаючи свою зовнішність за фотошопом та фільтрами, ми знищуємо свою індивідуальність. Створюємо штучні образи, які притягують увагу, дарують популярність, але віддаляють нас одне від одного. У це складно повірити, але більшість людей мають такі самі переживання.
Замість: "Стільки можна телефонувати, коли я з друзями/подругами?!"
Опиши ситуацію через призму своїх почуттів та емоцій: "Коли ви часто телефонуєте, мені стає соромно перед друзями/подругами. Може домовимось, що я сам/сама телефонуватиму вам через певний час, щоб ви не хвилювалися".
Ще один спосіб краще зрозуміти себе!
Записуй протягом дня ситуації, які викликали в тебе переживання, фізичний дискомфорт, або збудження. А ввечері проаналізуй, які емоції супроводжували ту чи іншу ситуацію.
Роберт Стернберг також виділяє такі види любові:
Погугли, щоб дізнатися, який вид любові у вас з партнером/-кою.
Можливо, тобі довелося пережити болючий досвід у попередніх стосунках. Або ж ти маєш труднощі у соціальній взаємодії з іншими людьми. Тоді фантазії про сюжетних героїв/-нь можуть виявитися для тебе найлегшим способом задовольнити потребу емоційної близькості.
Романтизуючи ментальні захворювання, ми поширюємо неправдиву інформацію про них, і применшуємо важливість лікування. А толерантність — це про максимально точне та правдиве висвітлення психічних розладів та створення доступних умов для їх лікування.
Щоб навчитися впевнено казати "ні", важливо зрозуміти, з ким і коли ти цього потребуєш.
Спойлер: це неможливо. Завжди знайдуться ті, кому ти не подобатимешся.
Це з меншою імовірністю спровокує негативну реакцію у відповідь.
Деякі люди роблять токсичні компліменти несвідомо. Вони дійсно хочуть виявити свою прихильність до тебе, але не знають, як по-іншому висловитися, або не розуміють, що їхні слова можуть ображати.
Справжні психологи/-ні знають, що у психіки біологічна основа.
Псевдоексперти/-ки можуть говорити про те, що наша психіка має енергетичну, біологічну, надприродну, або езотеричну основи. А характер людини можна зрозуміти за почерком або формою черепа, а наша доля визначається тим, в який день і годину ми народилися.
Нормальною практикою стає при знайомстві питати не тільки ім'я, але й займенники.
Це може бути як один, так і декілька.
Для прикладу: вона/ії, він/його, він/вона, вони/іх, вона/вони, вони/його, вони/ії, тощо
Такі болючі переживання не пройдуть за один день, для цього потрібно трохи часу - це абсолютно нормально. Рани загоюються, а серце завжди зцілюється. Проте, якщо ти відчуваєш, що пригнічений стан не проходить, легше не стає або тобі просто хочеться з кимось поговорити про це - ти завжди можеш звернутись по допомогу до наших консультантів та консультанток у чат-боті.
Так, можливо, на перший погляд, думки про навчання здаються не настільки серйозними як, до прикладу, проблеми, пов'язані з війною.
Але якщо ти залишаєшся з цим сам на сам, то можеш відчувати підвищену тривогу, вигорання чи пригнічення. Саме тому завжди найкраще почати говорити про свої переживання тоді, коли ти лиш починаєш їх помічати.
Навколо тебе купа подразників: новини, месенджери, сварки, вимоги, думки про помилки. Важливо мати власний безпечний простір.
Коли все занадто інтенсивно, зроби паузу: зроби світло м'якшим, вийди з шумного приміщення, одягни навушники, зачини двері й дозволь тілу розслабитись.
Зупинка = перезавантаження.
Зазвичай, після такого аналізу виявляється, що фактів, які спростовують страх, значно більше.
Це допомагає побачити реальність і видихнути - все буде добре.
Саме психіатри/-ні (і лише вони) можуть поставити такі діагнози як депресія, тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад тощо. І лише такі лікарі/-ки можуть порекомендувати приймати медикаменти для покращення твого стану.
Тому до психіатрів/-инь варто звертатись тоді, коли маєш проблеми з минулого слайду.
Інтровертність — це не вирок на вічну самотність. У тебе просто інший спосіб реагувати на світ і відновлювати енергію. Тобі не потрібні натовпи, щоб знайти «своїх». Інтроверти/-ки уважно слухають, мають розвинену емпатію і будують дружбу надовго.
Іноді справа не в мотивації, а у виснаженні. Сон, їжа, рух і пауза — теж частина справи. Почни з тіла: змінити позу, потягнутися, пройтися, зробити кілька повільних вдихів. Замість: «я мушу» — скажи:«я спробую» або «подивлюся, як піде». Турбота ефективніша за примус. І пам’ятай: твоя цінність не дорівнює продуктивності.
Він\вона зміниться? Не переоцінюй власні сили. "Порятунок" токсиків нічого не дає. у них же не буде мотивації поводитися інакше! Треба чітко виставляти рамки і показувати людям, коли тобі щось не ок. Тобі правда хочеться безкінечно виправдовувати погані вчинки?
Запитай себе:
Це допоможе поповнювати "заряд внутрішньої батарейки".
Запиши туди хоча б 3-5 справ, які робитимеш, щоб отримати позитивні емоції. Зверни увагу — не те, що потрібно чи корисно робити, а те тішить та подобається тобі.
Люди — істоти соціальні, тому потребувати чиєїсь допомоги (фізичної чи психологічної) — цілком природно.
Відчуваєш, що постійно потребуєш чиєїсь підтримки та втішання?
Безкоштовні онлайн-консультації від кваліфікованих консультантів/-ок ти можеш отримати у нашому чат-боті.
Емпатичними називають тих, хто розуміє почуття та переживання інших людей. Ти вчишся ставити себе на місце інших людей, співпереживати. І, що важливо, співчувати — тобто, прямо казати людям, що ти сам/-а відчуваєш з приводу їх переживань.
Замість підвищення самооцінки було б добре розвивати самоспівчуття — ставлення до себе, як до хорошого друга/подруги. Існують дослідження, які показують, що люди з любові до себе досягають більшого в житті, ніж ті, хто порівнює себе з іншими й займається самокритикою.
Можливо, ти хочеш обговорити те, що тебе турбує у чат-боті з нашими консультантами/-ками? Вони будуть раді спілкуванню з тобою!
Є маячки, які сигналять: старатися марно. І стосунки краще завершити. Ти почуваєшся нещасним/-ною, не розумієш, чому в стосунках не можна говорити про почуття; постійно відчуваєш провину або невпевненість у собі; партнер/-ка вимагає від тебе проводити час тільки з нею/-им; партнер/-ка постійно різко змінює свій настрій: то обожнює тебе — то за секунду кричить.
Інші люди — не порцелянові, і самі відповідальні за власні рамки. А дружба — це можливість ділитися. Якщо ж переживаєш — просто спитай напряму!
Можливо:
Пам’ятай:
Потрібно намалювати людину (себе) та виділити різними кольорами частини тіла, де "живуть" певні емоції (наприклад страх в животі, сум в грудях...). Потім намалюй межі різного кольору на відстані: наскільки близько ти підпускаєш друзів/подруг/батьків, а куди – нікого.
Звільнись від цих посилань!
Оточи себе людьми, в стосунках з якими ти можеш знищити старі послання.
Навчись любити себе. Не лише тоді, коли ти на вершині, а й тоді, коли падаєш, або не знаєш, куди рухатись.
Частіше хвали себе. Навчись помічати найменші позитивні зміни, а не лише великі досягнення.
Запам’ятай: ідеальних людей не існує – у всіх є свої недоліки. Навчись їх приймати.
Отримай 2. Спробуй прийняти невдачу, і ти зрозумієш, що поразка – це не кінець світу.
Якщо тобі кажуть: "Хлопці не плачуть", — відповідай: "А я хлопець, який плаче". Або у відповідь на зауваження: "Дівчата мають бути тихими та спокійними", — кажи: "А я — дівчина, якій подобається бути помітною та гучною". Таким чином ти повертаєш собі право бути собою незалежно вже від статі.
1. Виконай дихальні практики:
Там ти зможеш сидіти, медитувати, або думати про щось. Нехай про нього знають тільки близькі люди, яким ти довіряєш. Головне, що тобі там добре.
Злість виникає в моменти, коли хтось порушує твої кордони та цілісність. І дати відсіч — найкращий подарунок, який ти можеш зробити собі. Але коли сили нерівні, то боятися — не соромно. Ти можеш звернутися по допомогу, або збільшити дистанцію між собою та агресором/-кою.
Знайди людину, яка знаходиться при виконанні службових обов'язків і попроси її втрутитися.
Коли людина зі здоровою прив’язаністю завершує стосунки, вона може плакати, згадувати про партнера/-ку, періодично заходити на його/її сторінку в соцмережах, але це горювання неодмінно закінчується.
Людина з емоційною залежністю не здатна існувати окремо від партнера/-ки тому так болісно реагує на розлуку з ним/нею. Вона втрачає здатність нормально функціонувати, ізолюється від інших, може займатися самоушкодженням, або зануритися в депресію.
Уникати конфліктів та краще розуміти одне одного, допоможе техніка "Я-повідомлень". Це чудовий спосіб сказати батькам про те, що тебе хвилює, з повагою та без докорів.
Якщо до друга/подруги ми проявляємо стриманість і повагу, бо не хочемо втратити цю людину, то стосунками з братом/сестрою часто нехтуємо. Тому наші взаємини із ними такі емоційно-інтенсивні, і стають або джерелом підтримки та щастя, або постійного суперництва та конфліктів.
Серед людей з низькою самооцінкою немає егоїстів/-ок
Навпаки, саме люди з низькою самооцінкою часто мають не зовсім здоровий егоїзм. Чому? Бо вони фокусуються на своїх недоліках, проблемах, шукають спростування своїх комплексів.
Самопошкоджуюча поведінка дійсно частіше зустрічається у підлітковому віці. Це пов’язано з високою емоційною вразливістю, але самотравмуванням можуть займатися люди у будь-якому віці.
5. Не знецінюй свої почуття. Посумуй, якщо помилка тебе розчарувала.
6. Не соромся й не приховуй своїх помилок.
7. Навчись визнавати свої помилки та брати за них відповідальність.
8. Пам’ятай, що очікування не завжди = результату. Замість того, щоб впадати у відчай, подумай, які дії можна зробити, щоб наблизити бажане.
Ти жива людина, яка не повинна витрачати життя, щоб заслужити чиюсь любов та підтримку. Не відмовляйся від змоги прожити своє життя якомога більш неповторно та наповнено.
Якщо люди навколо перемовляються та сміються — це не завжди означає, що вони обговорюють тебе. Скоріш за все — вони зайняті своїми справами.
Неприємні слова, які ми чуємо від інших розкривають справжню сутність тих, хто їх каже. Людину, яка намагається тебе образити можуть турбувати рани, які заховані десь глибоко всередині. Спробуй поспостерігати, як ця людина ставиться до інших. Можливо він/вона дражнить, або ображає всіх, кого зустрічає.
Потреба самовираження може знижуватися.
Коли близькі критикують тебе за бажання виділятися, і радять бути таким/-ою, як всі. Коли у школі змушують носити однакову форму. Коли над тобою насміхаються чи принижують.
Розгубленість, занепад сил і настрою, падіння самооцінки, труднощі з концентрацією уваги, тривогу та страх, безсоння, панічні атаки, депресія, тривожні розлади, посттравматичний синдром, суїцидальні наміри.
3. Не вирішуй за когось її/його питання — просто допоможи побачити шляхи для розв’язання проблеми.
4. Не бери на себе повну відповідальність за іншу людину.
5. Не роби того, що суперечить твоїм принципам, цінностям та бажанням.
Коли складаєш план на день, то обов’язковим пунктом у ньому має бути відпочинок. Час для перезавантаження і відновлення ресурсів — це не нагорода за вивчений матеріал, а необхідна частина життєвої рутини, як сон або їжа.
Ніколи не карай себе відсутністю відпочинку, якщо тобі здається, що ти зробив/-ла мало.
1. 80% успіху в позбавленні від будь-якої поганої звички — вміння її визнати. А далі практика, практика, практика…
2. Не накопичуй образи. Говори про них близьким. Не чекай, що проблема вирішиться сама собою.
Спокійно поясни батькам, що розумієш їхню тривогу, однак якщо вони продовжуватимуть надмірно тебе контролювати, ти не станеш від цього щасливішим/-ою.
Так-так, це не одне і те ж. Скромність — це усвідомлений вибір, а сором'язливість — психологічний затискач.
Якщо кожні нові стосунки швидко стають передбачуваними, то варто замислитися: може ти обираєш не "свою" людину?
Застосуй ідеї, які заряджають емоціями зі знаком "+" :
Звернися за допомогою до психолога/-ині, адже такий стан не є природнім чи нормальним.
А сенс життя визначається тим, що ти робиш в ньому головним.
Це окремий пласт кібербулінгу (навіть щодо відомих людей) — класний соціальний інструмент регулювання неадекватної поведінки, розпалювання ворожнечі, шкідливої інформації.
Це стан сильного емоційного піднесення та активності (нетиповий для тебе):
Ти швидко й багато контактуєш, ходиш, бігаєш, голосно розмовляєш/кричиш, спиш кілька годин на день, забуваєш про їжу та гігієну не менше 4 днів.
Спробуй дати собі дозвіл на помилки та намагайся не уникати відповідальності за власні дії. Окрім того, вчися поважати особисті межі інших. Адже переходити на взаємні образи — не варіант.
Фізичні навантаження допомагають регулювати добові ритми. Це такий вбудований годинник нашого мозку, який контролює, коли ти почуваєшся бадьоро, а коли тобі хочеться спати.
Крадіжка грошей, інформації, шантаж та поширення інтимних фото — це злочини, за які передбачене покарання.
досить небезпечне явище. Це коли хтось створює несправжній профіль у соцмережах, щоб обманювати інших.
Будь уважним/-ою, коли спілкуєшся з незнайомими людьми в інтернеті. Не розкривай їм інформацію про себе — домашню адресу, номер телефону. Немає ніяких гарантій, що ця людина та, за яку себе видає.
Відмовлятися від себе справжнього/-ї заради стосунків — не вихід. А марнуючи час і сили на людей, які того не варті, ти втрачаєш можливість знайти того/ту, хто полюбить тебе таким/-ою, який/яка ти є.
Почни усвідомлено займатись тим, що подобається й робить тебе щасливим/-ою. Сфокусуй свою увагу на власній індивідуальності та спробуй знайти задоволення в особистому розвитку.
Поговоріть із батьком чи мамою, який/яка йде з сім’ї про те, в якому форматі ви будете бачитися, чи можливо тобі потрібна буде пауза.
Потребувати якогось часу на пережиття важких емоцій — повністю ок, не варто пересилювати чи примушувати себе.
1 крок — зрозуміти, що ролі у твоїй сім’ї розподілені неправильно.
2 крок — вчитися самостійно визначати свої потреби та бажання. Запитуй себе: "Мені дійсно цього хочеться? Чи не ігнорую я зараз власні потреби?"
Депресивні стани — дуже поширена штука. І вона дійсно добре піддається лікуванню та терапії. Особливо якщо звернутися до спеціалістів/-ок на ранніх етапах.
Людина, яка свідомо чи несвідомо обирає його, потребує постійного підтвердження своєї переваги над іншими. Вона прагне лідерської ролі, статусу "короля" чи "королеви" класу, і деколи спонукає своє оточення до булінгу тих, хто з ними не згодний.
Часто асексуальність плутають з аромантичністю. Аромантичні особи не мають романтичних почуттів до інших, але вони здатні відчувати емоційну прив’язаність та любов до своїх рідних, друзів/подруг, дітей, домашніх улюбленців тощо. Аромантичні особи можуть бути асексуальними, але не завжди.
