Почни звертати увагу на власні бажання. Запитуй себе: Чого я хочу? Що робить мене щасливим/-ою, а що засмучує? Відновлюй спілкування з друзями/подругами, або шукай нові знайомства.
Звучить непросто, проте це вбереже тебе від бажання злитися з партнером/-кою.
Якщо психотерапії недостатньо, або симптоми ОКР є дуже важкими, суттєво шкодять життю та здоров'ю, то призначають ще й медикаментозне лікування.
Пам'ятай: призначати ліки може лише психіатр/-иня та психотерапевт/-иня (з мед. освітою).
Це тільки твій вибір. Пробачити не завжди означає залишитися в стосунках з партнером/-кою, що скоїв/-ла зраду. Ти можеш відпустити цю ситуацію, але розірвати взаємини, оскільки це для тебе неприпустимо.
Публікувати різні фото, а не лише ті, які точно сподобаються іншим — це ще той виклик. Краще не пересилюй себе, якщо ще не готовий/-а.
Але відкривайся поступово! Спробуй поміркувати, якої частинки себе ти соромишся найменше, і можеш показати її з мінімальним дискомфортом. Твоя щирість не лише допоможе прийняти себе, а й додасть сміливості іншим.
У техніки "Я-повідомлення" є "підводні камені". Коли ми наче говоримо від свого імені, але у фразі все одно міститься завуальована критика й відповідальність перекладається на іншу людину. Наприклад: "Я засмучуюсь, бо ти постійно забуваєш про важливі для мене дати".
Що не так з цією фразою?
Це важливий інструмент, який допомагає взаємодіяти з іншими та формувати уявлення про себе.
Проговори емоції, які відчуваєш вголос. Назви їх. Так вони не залишатимуться у вигляді образ, пригнічення та тривоги.
Які події викликають в тебе певні переживання? Які це переживання? Як часто вони виникають?
Якщо ти маєш труднощі у стосунках, або заплутався/-лася у своїх почуттях — напиши у чат-бот "Не дрібниці". Наші консультанти/-ки готові розділити твої переживання, бо це зовсім не дрібниці!
Памʼятай, що за діями "шеймера/-ки" завжди ховається його/її власна неосвіченість, невпевненість в собі або спроба самоствердитися через приниження іншої людини.
Напиши нашим консультантам/кам у чат-боті. Вони вислухають і допоможуть віднайти внутрішню опору для пережиття такої ситуації.
Якщо маєш підозри щодо наявності у себе ментального захворювання — звернися до психіатра/-ині. Якщо ж такі припущення закрадаються до когось із твого оточення, в жодному разі не заперечуй переживань цієї людини.
Твоя відмова може викликати в інших роздратування чи розчарування. Особливо, якщо раніше ти з усіма погоджувався/-лася. І це окей! Ти не відповідальний/-а за емоційну реакцію людей на твоє "ні".
Психологи/-ні зобов’язані мати своїх психологів/-инь (супервізорів/-ок). Це більш досвідчені наставники/-ці до яких потрібно звертатися з усіма проблемними моментами у практиці.
Псевдопсихологи/-ні зазвичай не звертаються по допомогу та наставництво до більш досвідчених колег/колежанок.
Репрезентація - це те, як різноманітні люди показані у суспільному просторі:
у книгах, фільмах, соціальних мережах, школах, університетах тощо. Коли ми бачимо чи чуємо історії, схожі на нас - це дозволяє нам почуватись побаченими, відчувати, що ми не самотні.
Тема гендерної ідентичності звучить усе голосніше - і це знак, що ми прямуємо у правильному напрямку.
Вона перезавантажує твою нервову систему.
Назви:
Так ти змушуєш мозок сфокусуватися на реальності, а не на паніці чи стресі. Це допомагає повернути контроль.