Не зволікай звернутися по допомогу. Чим довше в тебе РХП, тим складніше вийти з нього самостійно. Поспілкуйся із нашими спеціалістами/-ками анонімно онлайн у чат-боті. Вони зможуть тобі допомогти.

• Дотримуйся стабільного режиму сну та харчування, щоб твій мозок менше втомлювався. Це може бути непросто, але ефект ти обов'язково відчуєш.
• Чітко організовуй свій час. 
• Хвали та винагороджуй себе за найменші досягнення й успіхи.

• Запитай партнера/-ку про згоду та обговоріть деталі. Важливо озвучити те, що для вас було б неприйнятно. Довіра і розуміння — запорука вдалого сексу!
• Домовтеся із партнером/-кою здати необхідні аналізи, аби переконатися, що ніхто з вас не має ЗПСШ. Це може бути складно, але така розмова — акт піклування і про себе, і про іншу людину.

• Не бійся відмовлятися від речей, які тобі не подобається робити чи казати. Необов'язково робити все, про що просять інші.
• Не приховуй свої справжні думки та почуття. Будь чесним/-ою з собою та іншими. Це покращить твої стосунки з людьми, і допоможе відфільтрувати саме "твоїх" людей від маніпуляторів/-ок.

Завчасно підготуйся до серйозної розмови, де ти розкажеш про свій намір припинити спілкування. Якщо відчуваєш, що не зможеш зробити це віч-на-віч — зателефонуй, або напиши повідомлення.

Почни звертати увагу на власні бажання. Запитуй себе: Чого я хочу? Що робить мене щасливим/-ою, а що засмучує? Відновлюй спілкування з друзями/подругами, або шукай нові знайомства. 

Звучить непросто, проте це вбереже тебе від бажання злитися з партнером/-кою.

Якщо психотерапії недостатньо, або симптоми ОКР є дуже важкими, суттєво шкодять життю та здоров'ю, то призначають ще й медикаментозне лікування. 

Пам'ятай: призначати ліки може лише психіатр/-иня та психотерапевт/-иня (з мед. освітою).

Це тільки твій вибір. ​Пробачити не завжди означає залишитися в стосунках з партнером/-кою, що скоїв/-ла зраду. Ти можеш відпустити цю ситуацію, але розірвати взаємини, оскільки це для тебе неприпустимо.

Публікувати різні фото, а не лише ті, які точно сподобаються іншим — це ще той виклик. Краще не пересилюй себе, якщо ще не готовий/-а. 

Але відкривайся поступово! Спробуй поміркувати, якої частинки себе ти соромишся найменше, і можеш показати її з мінімальним дискомфортом. Твоя щирість не лише допоможе прийняти себе, а й додасть сміливості іншим.

У техніки "Я-повідомлення" є "підводні камені". Коли ми наче говоримо від свого імені, але у фразі все одно міститься завуальована критика й відповідальність перекладається на іншу людину. Наприклад: "Я засмучуюсь, бо ти постійно забуваєш про важливі для мене дати". 

Що не так з цією фразою?

1. Визнавай свої емоції. 

Це важливий інструмент, який допомагає взаємодіяти з іншими та формувати уявлення про себе. 

2. Дозволь емоціям бути, не стримуй їх. 

Проговори емоції, які відчуваєш вголос. Назви їх. Так вони не залишатимуться у вигляді образ, пригнічення та тривоги.

3. Вловлюй зв’язок між подією та реакцією на неї. 

Які події викликають в тебе певні переживання? Які це переживання? Як часто вони виникають?

Якщо ти маєш труднощі у стосунках, або заплутався/-лася у своїх почуттях — напиши у чат-бот "Не дрібниці". Наші консультанти/-ки готові розділити твої переживання, бо це зовсім не дрібниці!

• Ти розчаровуєшся у спілкуванні зі справжніми людьми, бо вони не зрівняються з героями/-їнями, до яких ти маєш почуття.
• Ти ізолюєшся від оточення, вкотре повертаючись до сюжету з віртуальним/-ою крашем/-ихою.
• Ти перебуваєш у глибокому розпачі через те, що не можеш контактувати з героями/-їнями, як зі справжніми людьми.

Памʼятай, що за діями "шеймера/-ки" завжди ховається його/її власна неосвіченість, невпевненість в собі або спроба самоствердитися через приниження іншої людини. 

Напиши нашим консультантам/кам у чат-боті. Вони вислухають і допоможуть віднайти внутрішню опору для пережиття такої ситуації.

• Створює емоційну напругу, під час сварки. А якщо ти підвищуєш голос — займає позицію жертви.
• Неочікувано проявляє підтримку та хвалить тебе, щоб збити з пантелику і приховати, маніпуляцію. 
• Налаштувує інших проти тебе, а тебе переконує, що їм довіряти не варто.

Якщо маєш підозри щодо наявності у себе ментального захворювання — звернися до психіатра/-ині. Якщо ж такі припущення закрадаються до когось із твого оточення, в жодному разі не заперечуй переживань цієї людини.