У цій темі все нуу дуже індивідуально та різноманітно. Головне — керуватись відчуттями комфорту, безпеки та задоволення. Дати собі дозвіл досліджувати власні бажання та табу. з повагою та без зайвого засудження ставитися до інших.

‍

Відповідальність за себе — завжди на тобі. Психолог/-иня не дає порад чи шляхів вирішення проблем у твоєму житті. Також терапевт/-ка не може нав’язувати своє бачення, а працює тільки з гіпотезами. 

‍Ти ж краще себе знаєш, правда?

‍

‍

Зосереджуючись на тілесних відчуттях, ми розслабляємося після пережитого стресу.

Під час прогулянки, спробуй фокусувати увагу на об’єктах довкола: називай їх, визначай їхні запахи, звуки чи смаки. Візьми щось із собою, шукати щось цікаве на смак у парку ідея не дуже🙃

Чим конкретніше ти сформулюєш свій запит, тим легше твоїм близьким буде тобі допомогти. 

Проаналізуй свій стан після цього. Чи стало тобі легше?

‍

Таке теж буває, особливо з друзями/подругами дитинства. Через зміну інтересів чи кола спілкування ви починаєте віддалятися. Це абсолютно нормальний процес. І нічого неправильного в ньому немає.

Виділи 10 хвилин на день, наприклад, перед сном. Запиши, що тебе злило чи радувало. Чи лягаєш ти спати засмученим/-ою, бо завтра якась неприємна робота? Потім перечитаєш за тиждень і ох як багато про себе взнаєш!

"Ще мінус 4 кг, і у мене обов’язково вийде полюбити себе", — часто переконуємо себе ми. Але навіть позбувшись їх, нічого не виходить. То що ж означає "прийняти себе"? Приймати себе — значить бути на своєму боці. Це природний, але необхідний егоїзм.

Твоє здоров’я найважливіше. Бережи себе, будь ласка, а наші консультанти/-ки тут, щоб порадити та розрадити.

Усвідомлюй власні потреби та емоції. Аналізуй інформацію, зіставляй факти та мисли критично. Спілкуйся з людьми офлайн і не уникайте можливості діалогу з носіями інших поглядів чи вподобань.

Апатія до життя та уникання живого спілкування — є очевидними ознаками депресії.
Якщо ти помічаєш у себе ці симптоми, треба обов’язково звертатись до спеціалістів/-ок у сфері ментального здоров’я.

‍До речі, безкоштовні онлайн-консультації від кваліфікованих консультантів/-ок ти можеш отримати у нашому чат-боті.

• не будь надто наполегливим/-ою  ("Ти вже 20 хвилин не відписуєш, я вже думав/-ла що це кінець");
• не будь пасивно-агресивним/-ою ("Тепер я менш важливий/-а для нього/неї");
• не вимагай занадто багато ("Я ж пишу, чому ти не можеш?");
• не маніпулюй ("Через тебе у мене ввесь день поганий настрій").

• не бійся визнати свої помилки, це нормально;
• не бери на себе відповідальність за те, що від тебе не залежить;
• звертай увагу на свої дії та вчинки; 
• не зациклюйся на інших більше, ніж на собі;
• будь щирим з іншими та собою.

Воно про те, що ти сам/сама проявляєш ініціативу в емоційному контакті. Турбуєшся про партнера/-ку і так само відверто розповідаєш, що відчуваєш. Ділись емоціями — бо ж як ти хочеш порозуміння, якщо сам/сама не можеш сказати, що тобі болить?

1. Склади план дій.

2. Визнач дедлайн.

3. Слухай себе і не працюй більше, ніж можеш.

4. Розкажи близьким про свої плани. Підтримка важлива.

• задавай уточнюючі питання;
• помічай чужі емоції й говори про них.

Це живий діалог, а не клішейні відповіді. Саме він дає відчуття глибинного розуміння й довіри.

‍

Визнач свої потреби та слідуй їм. 

У тебе все вийде!