Зробити домашнє завдання. Підготуватися до контрольної на завтра. Вивчити нові слова на заняття з репетитором/-кою. А відпочивати коли?
Вона потрібна для того, щоб захищатися і розвиватися. Уміти розпізнавати в собі агресію, приймати її та доносити свої почуття до інших цивілізованим шляхом — основний скіл, який нам потрібен.
Батьки вказують з ким тобі дружити або зустрічатися? Нав’язують свій смак у стилі? Нишпорять у твоїх речах? І постійно повторюють: "Ти в будь-якому віці будеш моєю дитиною?"
Тобі складно заговорити з незнайомою людиною на вулиці? Ти соромишся посміхнутися дівчині/хлопцю яка/-ий тобі подобається? Боїшся відстоювати власну думку перед іншими?
Коли ти оцінюєш себе та свою діяльність стандартами інших людей.
Яка може виникати тоді, коли твої стосунки здорові. Тобі безпечно та комфортно.
Віриш чи ні, але з цим страхом зіштовхується більшість людей протягом всього свого життя. Адже світ може здаватись неочікуваним, неконтрольованим і небезпечним.
Отже, ти дорослішаєш. Проте, ти відчуваєш, що оточуючі тиснуть у надії, що ти скоріше приймеш рішення щодо свого майбутнього.
Коли запитуєш у себе або інших: Хто я? Навіщо я? У чому сенс мого існування? Навіщо я живу?
Тому, що довкола тебе дуже різні люди:
Це хвороба, що суттєво впливає на настрій та емоції людини й може проявлятися в маніакальному, гіпоманіакальному та депресивному епізодах.
— Я цілий день не могла додзвонитися до тебе, і дуже переживала…
— А пам’ятаєш, як ти пішла гуляти з подругами, нічого мені не сказавши? Я відчував те саме!
Кожен/-на зустрічав/-ла у житті людей, які своїм холодом та відстороненістю нагадують Венздей Аддамс. Виникає відчуття, що навколо них побудована невидима стіна, яку неможливо пробити. А може ця людина — ти?
Уяви велику кімнату без меблів. У ній так порожньо, що будь-який звук перетворюється на моторошне відлуння. Це лише один з багатьох способів пояснити, що таке психологічне спустошення, адже кожен/-а переживає його по різному.
Тобі самотньо й немає з ким поспілкуватися. Раптом несподівано отримуєш повідомлення від незнайомця/-ки: "Привіт, познайомимось?" Наступного дня ця людина вже зізнається тобі в коханні та обіцяє, що буде з тобою до кінця. Підозріло, чи не так?
Визначення може бути тобі інтуїтивно зрозумілим, але навіщо вони взагалі потрібні? Чи окей їх мати та захищати? Де починаються твої кордони, а де — кордони інших людей?
