Пам’ятай: кривдником/-цею може бути особа будь-якого віку та соціального статусу. Поважна професія, або пристойний зовнішній вигляд — не показник того, що особа не здатна до домагань.

Залежно від поведінки матері, у нас може сформуватись певний стиль прив’язаності. З роками він може видозмінюватися та трансформуватися, залежно від досвіду, який ми проживаємо у відносинах з партнерами/-ками та друзями/подругами.

Пасивна реакція виражає послання: "Я не важливий/-ва, а інші — важливі". Агресивна реакція виражає послання: "Я важливий/-ва, а інші — ніхто". Асертивна відповідь виражає послання: "Ми усі важливі". На жаль, ми частіше використовуємо пасивну, або ж агресивну поведінку.

Малюючи щось, ми вимикаємо "внутрішню цензуру", і починаємо переносити все, що нас турбує на папір. А це унікальна можливість досліджувати самих себе, своє ставлення до світу; подивитися на ситуацію збоку та знайти завдяки цьому шлях до їх вирішення.

"Бери приклад зі своєї старшої сестри, вона була відмінницею у школі".
"Йому можна, бо він — старший. Подорослішаєш, тоді поговоримо".
Як же це бісить!

Якщо ти недооцінюєш себе в порівнянні з тим, чого ти дійсно варта/-ий, то у тебе занижена самооцінка. Якщо ти переоцінюєш свої можливості, особистісні якості, зовнішність, то твоя самооцінка — завищена.

Насправді воно приховує інші образи та страхи.

Ти травмуєш себе, щоб упоратися зі складними переживаннями → Коли відчуваєш фізичний біль, тобі здається, що ти контролюєш свій психологічний стан та емоції, тому відчуваєш полегшення → Полегшення має тимчасовий характер (бо не вирішує проблему). Тому в тебе виникає почуття провини та сорому за свої дії → Цикл повторюється.

Страх зробити помилку — це про невпевненість у собі. Ми боїмося виглядати безглуздо в очах інших людей. Виходить, що такий страх — просто ілюзія, яку легко зруйнувати за допомогою раціональних аргументів.

Ти можеш подобатися людям, або ні — і це не завжди залежить від твоєї поведінки. Тут як з морозивом: хтось любить фісташкове, хтось шоколадне, а хтось не любить його взагалі.

‍

• Спробувати озвучити близьким про свій дискомфорт від їх ставлення до тебе.
• Якщо достукатись неможливо — спробуй знайти однодумців/-иць у гуртках, секціях, онлайн групах і месенджерах.

Намагайся будувати самооцінку відповідно об’єктивних показників, а не чужої думки.

Щоб перестати сприймати речі так особисто, треба навчитися приймати свої тривоги. Коли наступний раз помітиш, як зациклюєшся на тому, що думають/кажуть/роблять інші люди, просто нагадай собі, що недовго перейматися думкою інших — нормально.

• розкрити свій потенціал та здібності;
• навчитися краще розуміти себе, свої бажання та потреби;
• виплеснути накопичену енергію та емоції;
• розвинути певні особистісні якості;
• додати впевненості в собі, своїх силах;
• знайти однодумців, змінити коло спілкування.

• Тебе змушують приймати алкоголь чи наркотичні речовини. 
• Тобі умисно створюють умови, які можуть нашкодити здоров’ю чи життю, позбавляють їжі, відпочинку чи сну. 
• Тебе силоміць переміщують кудись в межах країни чи за кордон.

• Контроль: аб’юзер/-ка прагне керувати твоїм життям.
• Знецінення: навішування ярликів; постійна критика; пасивна агресія, ігнорування досягнень; звинувачення у проблемах, газлайтинг — маніпуляції (з метою заплутати і змусити тебе сумніватися у власному сприйнятті дійсності). ‍
• Ігнорування: аб’юзер/-ка ігнорує твої емоції, бажання, потреби, особисті кордони; діє виключно у своїх інтересах.