Якщо ти усвідомлюєш, що коли добре навчатимешся, то отримаєш цінні знання, які допоможуть тобі у майбутньому, то це — позитивна мотивація. Якщо ж ти мусиш вчитися, щоб тебе не покарали за неуспішність, або ж щоб не бути гіршим за інших — то це негативна мотивація

Контакт — це про двох. Якщо тобі не відписують — не звинувачуй себе. Людина може просто бути не в ресурсі. Дай їй час відновитись. Примусове спілкування лише дратуватиме й віддалятиме.

• Переїзд (зокрема через війну) — ти втратив/-ла звичне життя, друзів/подруг, оточення.
• Довіру до соціальних мереж — ти віриш в "успішний успіх" інших, який сильно відрізняється від реального життя.
• Ти робиш те, що тобі не подобається.

Твій мозок звик усе тримати під контролем. А коли перед тобою невизначеність, в гру вступає тривога. Разом з нею приходять нав’язливі думки про пошук шляхів виходу із ситуації.

• Не розкручуй їх у себе в голові. 
• Не отруюй цим дружбу. 
• Не картай себе.

Зрештою — не  псуй собі настрій!

‍

• Ти не можеш визнати свою неправоту або помилку в чомусь.

• Ти не бачиш сенсу спілкуватися з людьми, якщо вони не можуть тобі бути ні в чому корисними.

• Простір в стосунках є тільки для тебе, тебе не сильно цікавить, що там в інших.

‍

‍

• фізичний — коли починаєш жити окремо;
• фінансовий — починаєш себе забезпечувати та нести відповідальність за свої фінанси;
• емоційний — знижується емоційна залежність один від одного, менше зідзвонів, зникає "відчитування", де ти, з ким і коли будеш вдома;
• ціннісний — ти і твої батьки приймаєте одне одного: дозволяєте бути собою, мати свою точку зору/інтереси.

Тебе постійно порівнюють з іншими "ідеальними" дітьми.

Як результат — тобі соромно бути собою.

‍

• Симбіоз  з іншими — ти втрачаєш себе.
• Ізоляція від оточення — ти трачаєш інших.‍
• Конфлікт, маніпуляції — зміна себе чи інших.

‍

"Існує тільки ідеально, або — ніяк". Така настанова стає причиною появи дихотомічного мислення. Ти починаєш мислити крайнощами "або/або".

"Наші діти повинні бути кращими, за інших. Тому нам так важливо, щоб вони радували нас високими оцінками та досягненнями." Часто амбіційні батьки, розмовляючи зі своїми знайомими, несвідомо передають цей меседж нам.

"Нам соромно за тебе". Це провокує появу почуття провини, змушуючи робити все, щоб задовольнити батьків.

Тобто, в залежності від твоєї статі, в оточуючих є ряд очікувань від твоєї поведінки. Набагато простіше керувати тим, від чого є інструкція. Кавоварка — готує капучино, камера — фотографує, жінки — піклуються про дітей, чоловіки — будують кар’єру.

• утруднення дихання, наче щось стискає горло;
• ти відчуваєш задуху, недостачу повітря;
• біль, або дискомфорт в грудях;
• нудота, або дискомфорт у черевній порожнині.

Виникає тоді, коли щось порушує твоє почуття довіри та безпеки. Під час травматизації певні образи, звуки, запахи та інші сигнали сильно закарбовуються в пам’яті і можуть ставати тригерами, які повертатимуть тебе у момент травми.

• У тебе відчуття задухи, екстремальне пітніння та тремтіння.
• Головні чи шлункові болі, приливи жару, пришвидшений пульс, біль у грудях.
• Тебе мучить постійна спрага та часті походи до вбиральні.
• У тебе нав'язливі думки про найгірший розвиток подій.

1. У процесі практики майндфулнес, твоя увага послідовно та планомірно спрямовується на те, що відбувається з тобою цієї миті: на внутрішні процеси, думки, емоції, бажання, тілесні відчуття. Коли увага так планомірно спрямовується до всіх цих процесів, то, зрозуміло, поступово підвищується твоя самоусвідомленість, тобто приходить краще розуміння того, що відбувається з тобою в цю хвилину.

Це коли тебе не помічають, не розмовляють з тобою, уникають.
Наприклад, ти відмовив/-ла хлопцю/дівчині в побаченні й тепер він/ вона тебе ігнорує.
Для чого? Для того, щоб викликати в тебе почуття провини, або емоційну нестабільність. Тобто, тобою маніпулюють.

У цьому випадку, ти можеш сказати про те, що тобі це неприємно. Якщо реакції не буде — краще припинити спілкування.

‍