Газлайтинг — це психологічна маніпуляція. Її часто застосовують аб'юзери/-ки та нарцисичні особистості. Мета цієї тактики — встановити владу над іншою людиною, і змусити її поводитись так, як газлайтеру/-ці потрібно.
Пригадай 2-3 фільми, серіали або книги, де головні герої/-ні мають той чи інший психічний розлад. Можливо ти помічав/-ла, що зазвичай їх зображають не лише сумними, розбитими, або виснаженими, але й надзвичайно харизматичними, привабливими, або талановитими.
Для цього треба збудувати мур. Слово "ні" — та цегла, з якої споруджуються кордони, які нікому не можна переступати у спілкуванні з тобою. A цементом у побудові особистих меж завжди буде здорова самооцінка. Без неї вони будуть крихкими та зруйнуються при першій нагоді.
Зробити токсичний комплімент — це наче загорнути злобу на когось у подарункову обгортку й перев'язати її рожевою стрічкою. Такі нещирі люб'язності можна вважати однією із форм пасивної агресії, адже вони є майстерним способом скривдити когось, але зберегти "приязний" тон розмови.
Щоб зрозуміти, хто перед тобою — професіонал/-ка чи псевдопсихолог/-иня, зверни увагу на свої відчуття поруч з цією людиною. Вони ніколи не обманюють.
Якщо стать, приписана при народженні, співпадає із гендерною ідентичністю - таких людей називають цисгендерними.
Якщо ж вони не співпадають - людей називають трансгендерними. Більше того, гендерна ідентичність може змінюватись протягом життя - це абсолютна норма
Нам часто буває важко почати, бо завдання здаються просто непосильними. Що ж тоді?
Які б сильні почуття не були, ти не відчуватимеш їх постійно. Коли ми проживаємо сильні переживання, психіка «переварює» те, що сталось, старається зрозуміти, що це означає та адаптується до нових обставин. Тому дати собі прожити ці емоції - дуже важливо, щоб прийняти досвід і рухатись далі.
Протягом довгих років людство не досліджувало психологію, емоції, почуття, поведінку людей. Побутові проблеми, закоханість, втрата - такі речі важко обговорювати, хоч з ними стикались майже всі.
Більше уваги приділяли лише чомусь незвичайному - катаклізмам, війнам, хворобам, адже їх уже важко ігнорувати.
Під час стресу мозок отримує більше даних, ніж може обробити. І тоді навіть звичайні речі - шум, дотик, світло, емоції інших - можуть викликати сильну реакцію.
Серце б'ється швидше, м'язи напружуються, тривога зростає або, навпаки, відчуваєш заціпеніння. Це не слабкість. Просто твій організм захищає тебе - у підлітковому віці особливо сильно.
Як зрозуміти, що ти перевантажений/а?
Це людина з вищою освітою за спеціальністю «Психологія». Вона допоможе розібратись у питаннях і почуттях, які тебе турбують. До психологів/-инь можна звернутися, коли:
У дружбі можна відчути, що на тебе звертають увагу, тебе обирають. Тут формується зв’язок через можливість бути собою. Через призму реакцій друзів/подруг з’являється заспокійливе: «зі мною все ок», «ми схожі», «ми в одному племені». Саме так поступово у тебе формується відповідь на питання «хто я?».
Вона з’являється тоді, коли є контакт із собою, зі своїми потребами, межами й сенсами. Вона народжується не з фрази «Я мушу», а з внутрішнього усвідомлення цінності, користі, бажання. Якщо відповіді на питання «Навіщо мені це?» немає або вона навʼязана чиїмись очікуваннями та вимогами, психіка й тіло можуть реагувати зупинкою, втомою чи відкладанням справ.
Прагнення мати більше власних грошей, відчути себе особливим/-ою або стати частиною чогось важливого й цікавого — природні.
Проте саме на цих потребах часто намагаються грати люди, які хочуть використати тебе у власних цілях. Тому між бажанням і дією завжди варто ставити запитання: чи безпечна ця пропозиція насправді?
