Це коли ти не можеш не звертати увагу на те, що інші люди про тебе думають, які твої недоліки або помилки бачать. Тому ти постійно намагаєшся бути досконалим/-ою, стаєш надто вимогливим/-ою до себе. А це неминуче призводить до звички засуджувати та картати себе за будь-яку невдачу.
Для багатьох людей можливість самовиражатися набагато важливіша, ніж задоволення фізичних потреб. Заради неї вони готові недоїдати й мало спати. Такі люди ніколи не погодяться з буденністю, сірим життям. Можливість творити для них — це і є саме життя.
Спочатку входять у довіру, викликають симпатію, але згодом починають критикувати та принижувати постраждалу особу.
за рахунок жертви, але часто мають проблеми з самооцінкою і колись самі перебували в ролі жертви (зазнали насильства).
Установка, що працювати — благородно, а нічого не роблять лише ледарі/-ки передається від покоління до покоління.
Ніби комплімент… Але, щось явно не так. Нарешті? А зазвичай я як виглядаю?
Спробуй сказати агресору/-ці, що тобі неприємно й він/вона, швидше за все, скаже про твою надмірну вразливість і свої найкращі наміри. Не намагайся щось довести.
1. Батьки часто беруть на себе відповідальність за тебе.
2. У все втручаються. Вказують, як тобі навчатися, з ким зустрічатися/дружити.
3. Вимагають покори. Часто нагадують, що ти маєш їх слухатися, адже їм довелося багато "пожертвувати", щоб виховати тебе.
4. Встановлять суворі правила, які обмежують незалежність.
1. Зовнішньо (коли в тебе тремтить голос, пітніють долоні, частішає серцебиття, червоніє обличчя).
2. Внутрішньо (коли зовні ти виглядаєш спокійно, але все ж таки сильно хвилюєшся всередині).
Візьми ручку і блокнот та запиши у стовпчик свої досягнення та сильні сторони. Таке нагадування допоможе позбутися сумнівів, що ти недостатньо хороший/-а.
Багато людей вважає, що якщо їм стало нудно, то відносинам — кінець. А насправді це просто почуття стабільності та захищеності, з якими ти не знайомий/-а через свій попередній невдалий досвід.
Походження у страху може бути різним:
Це те, що надає життю цінність, що спрямовує твою долю, як орієнтир.
Завдяки сенсу ти розставляєш пріоритети в цілях.